життєдайний

ЖИВЛЮ́ЩИЙ (ЖИВЛЮ́ЧИЙ рідше) (який є джерелом сили, бадьорості; який підживлює, освіжає), ЖИВОТВО́РНИЙ, ЖИВУ́ЩИЙ, ЖИТТЄДА́ЙНИЙ, ЖИВОДА́ЙНИЙ, ОСВІЖНИ́Й, ОЖИВЛЯ́ЮЧИЙ рідше, ЖИВОТВО́РЧИЙ рідше, ОСВІЖА́ЮЧИЙ рідше, ОЖИ́ВЧИЙ рідше. В нашому колгоспі відбулися знаменні події:.. на поля прийшла живлюща волога з Дніпра (з журналу); Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив (П. Дорошко); У напружених шуканнях романіста Андрія Головка, драматурга Миколи Куліша живе животворний подих поезії Павла Тичини (Ю. Мартич); Дітвора не боїться сонця. Лише дорослі жахаються тої живущої променястої енергії (О. Досвітній); Життєдайне тепло розпливлося по тілу (З. Тулуб); Зморене цілоденним блуканням тіло (Павлусеве) вимагало відпочинку, здорового, життєдайного сну (О. Донченко); Сонце вже сідало, нагрівши землю й жита, напоївши живодайним теплом (А. Іщук); Нараз дихнула в мої груди хвиля холодного, оживляючого повітря (І. Франко); Як суха земля конає від спраги і жадає животворчої води, так і людські душі жадають знання (О. Іваненко); Скрізь оживчий вітерець повіває теплим подихом (Марко Вовчок). — Пор. цілю́щий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. життєдайний — життєда́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. життєдайний — -а, -е. Потрібний, необхідний для життя, який дає життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. життєдайний — ЖИТТЄДА́ЙНИЙ, а, е. Потрібний, необхідний для життя, який дає життя. Масна від вологи земля оживляла коріння, гнала по стовбурах та гілочках життєдайні соки (Шиян, Баланда, 1957, 60); Він наче відчуває... Словник української мови в 11 томах