жмури

БРИ́ЖІ мн. (одн. бри́жа) (дрібні хвилі на поверхні води), ЖМУ́РИ мн., РЯБОТИ́ННЯ збірн., розм. Човни пливли проти течії. Об борти хлюпали хвилясті брижі (О. Десняк); Свіжий вітерець дув на воду, ..і жмури, від яких рябіло в очах, розбігались до самого берега (О. Донченко); Знов шурчить у лозах човник, Водяне ворушить зілля, І кругом весла повільно Ряботиння наростає (М. Шпак). — Пор. I. хви́ля.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жмури — жму́ри множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. жмури — див. промінь Словник синонімів Вусика
  3. жмури — -ів, мн. Невеликі хвилі на поверхні води. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жмури — Жму́ри, -рів, -рам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. жмури — ЖМУ́РИ, ів, мн. Невеликі хвилі на поверхні води. Свіжий вітерець дув на воду, вона мружилась під його грубою ласкою, і жмури, від яких рябіло в очах, розбігались до самого берега (Донч., III, 1956, 202). Словник української мови в 11 томах
  6. жмури — Жмури, -рів м. мн. Мелкая зыбь (на водѣ) образующаяся если бросить что-либо въ воду, а также пузырьки, вскакивающіе при этомъ на водѣ или получающіеся при взбалтываніи жидкости. Плигнув у воду — тільки жмури пішли. борщ, — аж жмури встають. Плохой борщъ. Словник української мови Грінченка