забарвити

ЗАБА́РВЛЮВАТИ (надавати чому-небудь певної барви, кольору), ЗАФАРБО́ВУВАТИ, ФАРБУВА́ТИ, ЗАКРА́ШУВАТИ розм., КРА́СИ́ТИ розм., ОБА́РВЛЮВАТИ рідше, БА́РВИТИ рідко, ЗАФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФАРБО́ВУВАТИ рідко; РОЗФАРБО́ВУВАТИ, РОЗЦВІ́ЧУВАТИ (у різні кольори). — Док.: заба́рвити, зафарбува́ти, пофарбува́ти, офарбува́ти, закра́си́ти, покра́си́ти, оба́рвити, зафа́рбити, офа́рбити, розфарбува́ти, розцвіти́ти. Сонце нахилилось над північним обрієм, забарвивши море червоним кольором (М. Трублаїні); За крутими донецькими кряжами сідало сонце. Яскраві його промені черкалися снігу, зафарбовуючи простір у червоно-рожевий колір (В. Собко); Хороша осінь золота надходить спроквола. В червоні й жовті кольори вона фарбує лист (Н. Забіла); Звідкілясь вирвалось тьмяне полум'я, офарбувавши в блідо-рожевий колір небесне молоко (С. Голованівський); Сонце заходило й червоним промінням красило гребені снігу (С. Васильченко); Зійшло ясне сонце, обарвило в рожевий колір клубки білого диму (М. Старицький); Марія розшарілась, кров барвила її лице гарячим рум'янцем (Ю. Смолич); Палала даль, ридала даль імлиста, гаряча кров офарбила цвіти (В. Сосюра); Палаців зали високі Розцвічує пензель митця (М. Бажан).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забарвити — заба́рвити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забарвити — див. забарвлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забарвити — ЗАБА́РВИТИ див. заба́рвлювати. Словник української мови в 11 томах
  4. забарвити — Забарвити см. забарвляти. Словник української мови Грінченка