забудування

СПОРУ́ДА (те, що збудоване, споруджене, перев. великих розмірів і складної конструкції), БУДО́ВА, СПОРУ́ДЖЕННЯ, БУДУВА́ННЯ рідше, ЗАБУДУВА́ННЯ рідше. Гордістю наповнювала думка про Дніпрельстан — одну з найбільших споруд у світі (В. Гжицький); — А то що за спорудження видніються в кінці саду? — запитав Баніт (Д. Ткач); Хто руйнує, — по тім зостається руїна, .. хто будує, — лиша по собі будування (Б. Грінченко); З-за гори виступила висока ґуральня та чималі забудування за греблею (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. буді́вля.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забудування — забудува́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. забудування — -я, с., рідко. Те саме, що будівля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забудування — Забудува́ння, -ння, -нню (дія) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. забудування — ЗАБУДУВА́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що буді́вля. З-за гори виступила висока гуральня та чималі забудування за греблею (Н.-Лев., IV, 1956, 80). Словник української мови в 11 томах
  5. забудування — Забудува́ння, -ня с. Строеніе, постройка. Якісь невидані місця, якесь пишне забудування. Левиц. І. 213. Словник української мови Грінченка