забудькуватий

ЗАБУ́ДЬКУВАТИЙ (який легко, швидко забуває), НЕПАМ'ЯТЛИ́ВИЙ розм., БЕЗПА́М'ЯТНИЙ розм., ЗАБУ́ТЛИВИЙ рідко. Хором керував церковний дячок.. Неуважний і забудькуватий, він часто починав співати не те, що треба (С. Добровольський); — Який ти, куме, непам'ятливий! (І. Нечуй-Левицький); Забула (мати).., голова стала така дірява, така безпам'ятна (Ю. Збанацький); Забутливі люди... Чи ви ж мені змалу Колись не казали щоденно бувало.., Щоб люди любились, як друзі й співбрати? (М. Старицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забудькуватий — забу́дькуватий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. забудькуватий — Безпам'ятний, забувака, забувакуватий, забудько, забутливий, непам'ятливий, непам'яткий Словник синонімів Вусика
  3. забудькуватий — Непам'яткий, непам'ятливий, непам'ятущий, безпам'ятний, забутливий, р. забутнйй; ЯК ІМ. забудько. Словник синонімів Караванського
  4. забудькуватий — -а, -е. Який легко, швидко забуває. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. забудькуватий — Забу́дькуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. забудькуватий — ЗАБУ́ДЬКУВАТИЙ, а, е. Який легко, швидко забуває. Хором керував церковний дячок.. Неуважний і забудькуватий, він часто починав співати не те, що треба (Добр., Ол. солдатики, 1961, 53). Словник української мови в 11 томах
  7. забудькуватий — Забудькуватий, -а, -е Забывчивый. Могил. г. Словник української мови Грінченка