забійник
ВИБІ́ЙНИК (шахтар, що працює у вибої), ЗАБІ́ЙНИК, ВІДБІ́ЙНИК рідше. Товариш із шахткому, який головував на вечорі, старий вибійник (Ю. Мокрієв); Новоспечені забійники повертали додому (П. Колесник); Відбійники вітали.. Филимона Лободу (С. Воскрекасенко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забійник — забі́йник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- забійник — -а, ч., гірн. Те саме, що вибійник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- забійник — Забі́йник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- забійник — ЗАБІ́ЙНИК, а, ч., гірн. Те саме, що вибі́йник 1. Шахтар-забійник зовсім не подібний до мого старого діда (Кач., II, 1958, 100). Словник української мови в 11 томах