зав

ЗАВІ́ДУВАЧ чого (той, хто завідує, керує чим-небудь), ЗАВІ́ДУЮЧИЙ чим, рідше, ЗАВ розм., ЗАВІ́ДАТЕЛЬ діал. Потім з'явився Марко Бовкун, завідувач лабораторії міської лікарні (В. Собко); Його кликав у Сухумі дядько, обіцяючи влаштувати завідуючим фотоательє (О. Донченко); Потім за рік її (Софійку) поставлено на зава дитколектора, й їй тепер уже не здалося це чимось дивним (Л. Смілянський); А ось одного разу старшина привіз із собою не саму комісію, а ще й Юхима Івановича, завідателя міністерської двокласної школи (І. Микитенко). — Пор. керівни́к.