завагітніти

ЗАВАГІ́ТНІТИ без додатка, а також ким (стати вагітною), ЗАЧА́ТИ кого, що, заст., поет., ПОНЕСТИ́ без додатка, а також кого, що, розм., ЗАВАГОНІ́ТИ заст., ЗАВАГОТІ́ТИ заст.; НАБІ́ГАТИ без додатка, а також кого, що, розм. зневажл. (перев. про неодружену жінку). — Недок.: вагі́тніти, вагоні́ти, ваготі́ти. Помітили люди — та як у дзвони задзвонили: — Чули, чули? — питає молодиця другу, стрівши на вулиці. — Завагітніла (Мотря)... (Панас Мирний); Безталанна та хвилина, коли я зачала тебе; проклята та радість, якою я раділа, чуючи, що щось ворушиться під серцем... (Панас Мирний); — ...Перші дні одруження жила, як у сні. Нічого не знала, не помічала, засліплена щастям. Потім дитя понесла (І. Цюпа); (Калина (Данилові):) Запродали мою матір волосному писареві, котрий покинув її, як завагоніла, а потім вигнали її з рідної хати... (М. Кропивницький); Солоха чим далі все товщала, це примітила й господиня й думала про себе: — ..Дивно мені тілько, — де така поганка набігала (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завагітніти — завагі́тніти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. завагітніти — Стати вагітною, почути себе матір'ю, вул. зачереватіти. Словник синонімів Караванського
  3. завагітніти — -ію, -ієш, док. Стати вагітною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. завагітніти — Завагітні́ти, -ні́ю, -ні́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. завагітніти — ЗАВАГІ́ТНІТИ, ію, ієш, док. Стати вагітною. — Чули, чули?.. — питає молодиця другу, стрівши на вулиці. — Завагітніла [Мотря]… (Мирний, І, 1949, 137); Лариса ще непевна, — минуло надто мало часу, — але їй здається, що вона завагітніла (Руд., Остання шабля, 1959, 235). Словник української мови в 11 томах
  6. завагітніти — Завагітні́ти, -ні́ю, -єш гл. Забеременѣть. От вона вже як завагітніла, що от-от родини будуть... Рудч. Ск. II. 90. Словник української мови Грінченка