завдатися

УДА́ТИСЯ (ВДА́ТИСЯ) (мати від народження, від природи певні якості), УРОДИ́ТИСЯ (ВРОДИ́ТИСЯ), ЗАРОДИ́ТИСЯ заст., ЗАВДА́ТИСЯ заст. — Недок.: удава́тися (вдава́тися), заро́джуватися, завдава́тися. Порфир, бач, русявий удався (О. Гончар); Люди дивуються, що я весела.. А я зроду така вдалася (Марко Вовчок); Чорнобрива, кароока, Вилитая мати. Тілько смутна, невесела... Чого б сумувати? Або, може, вже такою воно й уродилось? (Т. Шевченко); — Та й недобрий же який цей Грицько.. І зародиться таке лихе, і завдасться таке люте! (Панас Мирний).