1. Словник синонімів української мови

завжди

БУ́ДЬ-КОЛИ (у будь-який час), АБИ́КОЛИ, ПОВСЯКЧА́С, ХОЧ КОЛИ́ розм.; КОЛИ́ ЗАВГО́ДНО розм., КОЛИ́-БУДЬ розм. рідше, КОЛИ́-ПОПА́ЛО (КОЛИ́ ПОПАДЕ́) розм., КОЛИ́ ХО́ЧЕШ (ХО́ЧЕТЕ і т. ін.) розм., КОЛИ́ ПРИЙШЛО́СЯ (КОЛИ́ ПРИ́ЙДЕТЬСЯ) розм. рідше, КОЛИ́ Б (ТО (ТАМ)) НЕ БУЛО́ (НЕ БУ́ДЕ) розм. (будь-коли без розбору). Він звелів січовій кінноті.. відбити охоту у князя Вишневецького будь-коли дражнити справжню армію (І. Ле); — О, я готова стати тобі до помочі повсякчас! — сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький); Це були виключно вірші. Рада переписувала їх старанно і могла читати напам'ять коли завгодно й у необмеженій кількості (Ю. Яновський). — Пор. за́вжди́, коли́-не́будь.

ЗА́ВЖДИ́ (весь час чи протягом певного часового відрізка — незмінно), ПОСТІ́ЙНО, ПОВСЯКЧА́С, ВСЯКЧА́С (УСЯКЧА́С), ДОВІ́КУ, ПОВІ́КИ, ПОВІ́К, ПОВІ́К-ВІ́КИ, ПОВІ́К-ВІКІ́В, ВВІК (УВІ́К) розм., ЗА́ВШЕ розм., ЗА́ВСІ́ДИ (ЗА́ВСІ́ГДИ) розм., ВСЕ (УСЕ́) розм., ЗАЄ́ДНО діал., СКРІЗЬ рідко. Марія сміялась завжди, навіть у хвилини нещастя й безвиході (Ю. Смолич); — Воїн менше за інших заполонений вузькими хатніми інтересами. Він постійно, вдень і вночі, живе, так би мовити, ідейним, громадським життям (О. Гончар); Ось його хата.. Незамкнена, повсякчас відкрита для всіх, без стуку в двері, без "можна?" і без "увійдіть!" (О. Довженко); Вкладає матір в руки сина спис: — На захист краю зброю ти підніс, — Як вірний син, служи ж тепер всякчас Своїй землі, цій матері всіх нас (М. Бажан); Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона,.. і так воно буде довіку (Леся Українка); За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата (В. Симоненко); Завсіди в їх для кожного слово привітне, жваве, погляд веселий (Марко Вовчок); Хлопця щиро вразила забарливість Валерія, бо той завсігди додержував свого слова... (О. Ільченко); Лежу я на ліжку з малими дітьми, а мене й сон не бере. Все поглядаю на вікна, чи не добувається часом хто до хати (І. Нечуй-Левицький); — У людей по осьмеро дітей, їсти не мають що, а .. отець-мати мають з них потіху, а я з тебе що? Гризоту заєдно та й гризоту... (С. Ковалів); Дід.. взяв ложку й почав її годувати. Марина визирнула з-за печі й сказала буцім сердитим голосом: — Ну, вже ви, тату, скрізь її балуєте (Грицько Григоренко). — Пор. бу́дь-коли.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завжди — (весь час) постійно, повсякчас, (незмінно) довіку. Словник синонімів Полюги
  2. завжди — Чи можна вживати в літературній мові паралельно із завжди слово завше? Обидва ці прислівники їй властиві. Мають значення “постійно, повсякчас, у будь-який час; навіки, довічно”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. завжди — за́вжди́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. завжди — I завда, завди, завсігди, завсіди і завсіди, завжде, завше, знай ("Знай іде та й іде"), повсякденно, повсякдень, повсякчас, повсякчасно, постійно, рік-річно, усякчас, щоденно, щодень, щоднини, щодня, щомісяця, щорік, щорічно, щороку... Словник синонімів Вусика
  5. завжди — пр., повсякчас, завсіди, завше, постійно, день і ніч, жм. все, всякчас; (можна купити) будь-коли, хоч коли, хай коли, вдень і вночі; (на віки) довічно, доки світ стоїть; (так було) споконвіку. Словник синонімів Караванського
  6. завжди — присл. О будь-якій порі, повсякчас, постійно. || У віках, навіки; довічно. || Протягом віків; споконвіку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. завжди — о́чі не висиха́ють (не просиха́ють) (від сліз) чиї, у кого, рідко кому. Хтось часто, постійно плаче. Очі їй (Юзі) днів три не висихали від сліз перед Зониним від’їздом (Леся Українка); — На війні до всього звикнеш. Фразеологічний словник української мови
  8. завжди — За́вжди, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. завжди — ЗА́ВЖДИ́, присл. У будь-який час, повсякчас, постійно. Не завжди так складається, як сподівається (Коцюб., І, 1955, 223); Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона (Л. Укр., І, 1951, 189); // У віках, навіки; довічно. Словник української мови в 11 томах
  10. завжди — Завжди нар. = завжде. Чи що зроблю, куди піду, завжди серце в тузі. Чуб. V. 277. Словник української мови Грінченка