1. Словник синонімів української мови

завчати

ВИВЧА́ТИ (прочитуючи що-небудь, намагатися запам'ятати), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ЗАВЧА́ТИ, ЗАУ́ЧУВАТИ, ВИУ́ЧУВАТИ, РОЗУ́ЧУВАТИ, ЗУБРИ́ТИ розм., ВИЗУ́БРЮВАТИ розм., ВИЗУ́ДЖУВАТИ розм., ТОВКТИ́ розм. рідко (механічно). — Док.: ви́вчити, завчи́ти, заучи́ти, ви́учити, розучи́ти, ви́зубрити, ви́зудити. Шевченкового "Кобзаря" (І. Франко) вивчив напам'ять (М. Коцюбинський); Він знає напам'ять майже всі ті вірші, які вчила в гімназії його сестра (Ю. Смолич); Знаю тебе (бурсу) здавна, Як.. Непота учила, Бургія зубрила, На Різдво з вертепом до панів ходила (Я. Щоголів); Юра взявся завчати напам'ять Пушкіна (Ю. Смолич); Вірші українських поетів, і передусім, звичайно, Павла Тичини, я читав у ті дні запоєм, легко заучував їх напам'ять (з науково-популярної літератури); Народ виучував рядки "Кобзаря" напам'ять, сприймав їх як свою народну пісню (Є. Кирилюк); Перше, що я зробив, — визубрив напам'ять імена, по батькові та прізвища всіх акторів (К. Станіславський); Кілька годин сиділи учні в задушливому.. повітрі, визуджуючи цілі сторінки Святого письма (З. Тулуб). — Пор. засво́їти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завчати — завча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. завчати — Заучувати, запам'ятовувати, вивчати напам'ять, (сліпо) визуджувати. Словник синонімів Караванського
  3. завчати — -аю, -аєш і рідше заучувати, -ую, -уєш, недок., завчити, -чу, -чиш і рідше заучити, -учу, -учиш, док., перех. 1》 Старанно запам'ятовуючи, добре, міцно засвоювати. 2》 розм., рідко. Привчати себе до чого-небудь, виробляти певну навичку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. завчати — Вивчати, вивчити, повивчати, навчатися, навчитися, понавчатися Словник чужослів Павло Штепа
  5. завчати — Завча́ти, -вча́ю, -вча́єш і зау́чувати, -чую, -чуєш; завчи́ти, -вчу́, -вчи́ш, -вча́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. завчати — ЗАВЧА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше ЗАУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш і рідше ЗАУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., перех. 1. Старанно запам’ятовуючи, добре, міцно засвоювати. Десятки віршів, а то й цілі поеми завчав [Максим] напам’ять (Коз. Словник української мови в 11 томах