зав'язнути

ГРУ́ЗНУТИ в чому, в що і без додатка (занурюватися в щось в'язке, сипке тощо), ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗА́ТИ) в що, ЗАГРУЗА́ТИ в чому, в що, ПОГРУЗА́ТИ в чому, в що, В'Я́ЗНУТИ в чому, СТРЯ́ГНУТИ в чому, діал.; ТОНУ́ТИ в чому, ВТОПА́ТИ (УТОПА́ТИ) в чому, в що, ПОТОПА́ТИ в чому (глибоко). — Док.: вгру́знути (угру́знути), вгру́зти (угру́зти), загру́знути (загру́зти), погру́знути (погру́зти), зав'я́знути (зав'я́зти), втону́ти (утону́ти), потону́ти. Вони переїхали заболочене місце, на якому коні грузли мало не до колін (В. Гжицький); Ноги вгрузали у твань, вона схлипувала й чавкала, як жива (О. Донченко); Після щедрих дощів дороги розкисли, і в деяких місцях колеса по маточини загрузали в липуче багно (П. Кочура); Рура від помпи досі гниє на подвір'ю, заржавіла та до половини погрузла в болоті (І. Франко); Коні мінометників хропіли й стогнали в темряві, в'язнучи в ріллі (О. Гончар); Коненята стрягли по черева в заметах (І. Франко); Найбільше страждали тут вівці: вони по черево тонули в піску і на підйомі безпорадно борсалися в ньому (З. Тулуб); Ноги по кісточки втопають у сірій шляховій пилюзі (Т. Масенко); На розмитих, вибоїстих дорогах ми потопаємо по коліна в багнюці (П. Колесник). — Пор. застря́ти.

ЗАСТРЯ́ТИ (потрапивши в щось тісне, вузьке, грузьке, липке і т. ін., утратити можливість рухатися далі), ЗАСТРЯ́НУТИ рідше, ЗАСТРЯ́ГТИ, ЗАСТРЯ́ГНУТИ рідше, ВСТРЯ́ТИ (УСТРЯ́ТИ) діал., ВСТРЯ́НУТИ (УСТРЯ́НУТИ) діал., ВСТРЯГТИ́ (УСТРЯГТИ́) діал.; ЗАСІ́СТИ (потрапивши в непридатне для проїзду місце); ЗАГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗТИ, ЗАВ'Я́ЗНУТИ, ЗАВ'Я́ЗТИ, ЗАХРЯ́СНУТИ, ЗАХРЯ́СТИ розм. (у чомусь грузькому). — Недок.: застрява́ти (застряга́ти), стря́гнути діал. встрява́ти (устрява́ти), встряга́ти (устряга́ти), загруза́ти, погруза́ти, зав'яза́ти. Він застряв у юрбі, як сокира в деревині (З. Тулуб); Машини з боєприпасами та пальним застрягали в грязюці (Л. Дмитерко); Кілька озброєних людей рятували танкетку, яка засіла на місточку у вербових палях (В. Земляк); Цілі танкові армії захрясли в багнюці (О. Довженко). — Пор. гру́знути.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зав'язнути — зав'я́знути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зав'язнути — див. зав'язати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зав'язнути — Зав’яз, як собака в тину. Заліз в болото і не може з нього вибратися. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. зав'язнути — Зав'язнути и зав'язти, -зну, -неш гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі. Рудч. Ск. І. 40. Словник української мови Грінченка