1. Словник синонімів української мови

загаданий

ЗАДУ́МЛИВИЙ (який перебуває в задумі, схильний до задуми), ЗАДУ́МАНИЙ, ЗАМИ́СЛЕНИЙ, ЗАГА́ДАНИЙ розм., ДУ́МНИЙ розм., ДУМЛИ́ВИЙ рідко, РОЗМИ́СЛЕНИЙ рідко. Дівчинка зробилася тиха й задумлива, всю її істоту наче оповивав небачений серпанок смутку (О. Донченко); Мати сиділа така задумана та смутна, що Настусі аж кинувся в вічі її смутний вид, насуплені брови, густі рядки зморшків (І. Нечуй-Левицький); Мічурін сидів замислений і байдужий до вітань (О. Довженко); — Чо-с, мила, заплакана? Чо-с, любко, загадана? — Маруся мовчала (Г. Хоткевич); — Так от чого матуся така думна ходила.. (Марко Вовчок); Амфіон — розважний, думливий, старший виразом очей, ніж віком, — ..виводить мур (Леся Українка); Розмислений, розгублений і справді і сам не свій мовчки пройшов він до столу (М. Куліш).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загаданий — зага́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. загаданий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до загадати 2-4). || загадано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., розм. Який задумався над чим-небудь; замислений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загаданий — Зага́даний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. загаданий — ЗАГА́ДАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до загада́ти 2-4. У хатнім присмерку сидять старі [Андрій з Малайкою], немов рішають загадане Гудзем завдання: — чи прийде коза до воза? (Коцюб., II, 1955, 32); // зага́дано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах