загартовувати

ГАРТУВА́ТИ (надавати металевим виробам твердості, пружності, міцності нагріванням з наступним швидким охолодженням), ЗАГАРТО́ВУВАТИ, СТАЛИ́ТИ. — Док.: загартува́ти, ви́сталити. Якби кайдани перегризти, То гриз потроху б. Та не ті, Не ті їх ковалі кували, Не так залізо гартували, Щоб перегризти (Т. Шевченко); Найбільше пишаються аравійці мечами з Багдада. Відомо всім, як вони загартовують їх: летять на скажених конях супроти холодного повітря (С. Скляренко); Богатир сказав народу: — То ж я з ваших рук не вроду, а народну мудрість пив, не в огні — в народній силі всепоборний меч сталив (Н. Забіла).

ГАРТУВА́ТИ (виховувати моральну й фізичну стійкість), ЗАГАРТО́ВУВАТИ. — Док.: загартува́ти. Хлопців під приводом, що гартує їх, почала (опікунка) систематично привчати до голоду й холоду (І. Франко); Сагайдачний гартував козацьке військо в боях та походах (З. Тулуб); Каторга й заслання підточили його здоров'я, але загартували волю до перемоги (Ю. Яновський).

ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити здоровішим, витривалішим), ЗАГАРТО́ВУВАТИ, КРІПИ́ТИ розм.; ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, ПІДКРІПЛЯ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИ (завдяки відпочинку, їжі і т. ін.). — Док.: зміцни́ти, загартува́ти, підкріпи́ти, попра́вити. То не був сон міцний та здоровий, що зміцнює тіло й підсвіжує душу (І. Нечуй-Левицький); (Несміян:) Це вірно, медицина лікує. Зате труд, скажу по совісті, загартовує (Л. Дмитерко).