загнати

ЗАБИВА́ТИ (б'ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь), ВБИВА́ТИ (УБИВА́ТИ), ЗАГАНЯ́ТИ, ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ), ЗАГОРО́ДЖУВАТИ розм., ЗАСА́ДЖУВАТИ розм. (різко, із силою). — Док.: заби́ти, вби́ти (уби́ти), загна́ти, ввігна́ти (увігна́ти), загороди́ти, засади́ти. Дубіючи в крижаній воді, забиває (Іван) обухом кілля (О. Гончар); Він взяв клепку від розсохлого барильця з-під огірків, обстругав її у формі скрипки, вбив кілька гвіздків і напнув на них тоненький дріт (Ю. Смолич); Інструктор по праці спозирає збоку на хлопця з явним задоволенням, приємно йому дивитись, як спритно.. орудує молотком лобатий комишанець, як він, підхопивши цвях, легким і несхибним ударом.. заганяє його в дерево (О. Гончар); Розлютився Змій, б'є знову Івана — вганяє його в залізний тік по коліна (А. Шиян); Листоноша сидів коло столу, в ньому спалахнуло непереможне бажання одразу вмерти й ні про що не думати, кортіло загородити собі ножа в груди, хотілося лежати в домовині під землею з почуттям виконаного обов'язку (Ю. Яновський).