заговоритися

ЗАГОВОРИ́ТИСЯ (надто захопитися розмовою), ЗАГОМОНІ́ТИСЯ розм., ЗАБАЛА́КАТИСЯ розм. — Недок.: загово́рюватися, забала́куватися. Ішли (Артем і Христина) посеред шляху, ..і, чи то заговорились отак, чи замріялись, — не чули за спиною в себе пирхання коней (А. Головко); — Годі вже тобі, — перепинила мати Вутаньку. — Данькові спати пора. І так загомонілись (О. Гончар); Не любила Марва, що її чоловік часто так загуляється з дітьми або забалакається з чоловіками, що про все забудеться (Грицько Григоренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заговоритися — заговори́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заговоритися — див. заговорюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заговоритися — ЗАГОВОРИ́ТИСЯ див. загово́рюватися. Словник української мови в 11 томах
  4. заговоритися — Заговорюватися, -рююся, -єшся сов. в. заговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. = замовлятися. Запікайся кров, заговоруйся кров, замовляю тебе. Чуб. Словник української мови Грінченка