заговоритися
ЗАГОВОРИ́ТИСЯ (надто захопитися розмовою), ЗАГОМОНІ́ТИСЯ розм., ЗАБАЛА́КАТИСЯ розм. — Недок.: загово́рюватися, забала́куватися. Ішли (Артем і Христина) посеред шляху, ..і, чи то заговорились отак, чи замріялись, — не чули за спиною в себе пирхання коней (А. Головко); — Годі вже тобі, — перепинила мати Вутаньку. — Данькові спати пора. І так загомонілись (О. Гончар); Не любила Марва, що її чоловік часто так загуляється з дітьми або забалакається з чоловіками, що про все забудеться (Грицько Григоренко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заговоритися — заговори́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заговоритися — див. заговорюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заговоритися — ЗАГОВОРИ́ТИСЯ див. загово́рюватися. Словник української мови в 11 томах
- заговоритися — Заговорюватися, -рююся, -єшся сов. в. заговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. = замовлятися. Запікайся кров, заговоруйся кров, замовляю тебе. Чуб. Словник української мови Грінченка