задержка

ЗА́ТРИ́МКА (тимчасове припинення дії, руху, ходу, розвитку, процесу і т. ін.), ЗАДЕ́РЖКА розм., ЗАМИ́НКА розм., ЗАМІ́ШКА розм., ЗАГА́ЙКА розм., ГА́ЯНКА розм., ЗАБА́РА заст., ГА́ЙКА рідко; ПРОСТІ́Й (вимушена, непередбачена затримка); ПЕРЕБО́Ї мн. (з періодичним повторенням). Всі гармати були розчохлені, механізми працювали без затримки, снаряди лежали біля гармат (В. Кучер); Вона.. завжди з'являлася там, де щось не ладилося, де виникала якась заминка (В. Кучер); — Твоя, сину, покійна баба правду казала: "пішки — не буде замішки"... (Остап Вишня); Військові регулювальники на перехрестях без загайки пропускали попелястого мерседеса (П. Загребельний); Пізно приїхали, бо трапилась гаянка: вісь зламалась (Словник Б. Грінченка); Всяка ж забара дасть Богуну змогу стягти потуги, скріпитися силою (М. Старицький); Радіотрансляційний вузол працював з перебоями (В. Кучер). — Пор. зволіка́ння.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задержка — заде́ржка іменник жіночого роду тимчасова перерва, затримка розм. Орфографічний словник української мови
  2. задержка — Забара, загай, загайка, гайка, затрима, затримка Словник чужослів Павло Штепа
  3. задержка — ЗАДЕ́РЖКА, и, ж., розм. Тимчасова перерва, затримка в чому-небудь. [Конон:] Через вас тільки задержка у роботі (Кроп., II, 1958, 428). Словник української мови в 11 томах