зайнятися

ЗАГОРІ́ТИСЯ (почати горіти), ЗАЙНЯ́ТИСЯ, ЗАПАЛИ́ТИСЯ, СПАЛАХНУ́ТИ, СПАХНУ́ТИ, ЗАПАЛА́ТИ, ЗАПАЛАХКОТІ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ПАЛАХНУ́ТИ розм. (раптово й швидко); ЗАТЕПЛИ́ТИСЯ розм. заст. (про слабкий вогонь свічки, лампадки). — Недок.: загоря́тися (загора́тися), займа́тися, запа́люватися, спала́хувати, спала́хкувати розм. спаха́ти, спа́хувати, бли́скати. Загорілася коло дороги скирта соломи (Ю. Яновський); Полум'я спахнуло, і швидко зайнялася брама, зайнялася й дерев'яна башта над брамою (І. Нечуй-Левицький); Швидко запалився огонь з сухої лучини, наче горючий стіг сіна (Юліан Опільський); Суха трава спалахнула (Г. Хоткевич); Барикада .. затріщала й одразу запалала (Г. Епік); Могуче світло, що наповнювало хату Зелепуги, нараз.. вискочило на стріху.., обхопило цілу хату, котра відразу запалахкотіла (І. Франко); — А далі, бачу, блимнула свічечка, блимнула друга і третя — і затеплились вони рівним вогнем (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зайнятися — зайня́тися 1 дієслово доконаного виду почати щось робити зайня́тися 2 дієслово доконаного виду запалати Орфографічний словник української мови
  2. зайнятися — [зайн’атиес'а] -ймус'а, займеис':а, займеиц':а, займуц':а; нак. -ймис'а, -йм'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. зайнятися — I див. займатися I. II див. займатися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зайнятися — дух займа́ється (забива́ється, затина́ється і т. ін.) / зайня́вся (заби́вся, затну́вся і т. ін.) в кого, кому і без додатка. Стає важко дихати від хвилювання, сильного душевного потрясіння і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  5. зайнятися — ЗАЙНЯ́ТИСЯ і див. займа́тися¹. ЗАЙНЯ́ТИСЯ² див. займа́тися². Словник української мови в 11 томах