зайшлий

НЕТУТЕ́ШНІЙ (який не народився, не живе або не жив раніше в цій місцевості), ЧУЖИ́Й, СТОРО́НСЬКИЙ розм.; ПРИ́ЙШЛИЙ, ЗА́ЙШЛИЙ, ЗАХО́ЖИЙ розм. (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИЇ́ЖДЖИЙ, ЗАЇ́ЖДЖИЙ, НАЇ́ЖДЖИЙ розм. (який приїхав, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИБУ́ЛИЙ, ПРИБЛУ́ДНИЙ розм. (який прибув звідкись). — Я нетутешня, — тихо озвалася дівчина. — Мене прислали сюди викладати музику та співи... (Григір Тютюнник); Того ж таки вечора йшло через село дванадцять чужих парубків (Панас Мирний); До Золотаренків, до яких раніше майже ніхто не заходив, тепер щовечора зазирали сусіди чи й так собі — прийшлі люди (Григорій Тютюнник); Вони розмовляли про щось своє, хутірське, яке їм було діло до приблудного парубка, що приїхав руйнувати їхні хати? (Григорій Тютюнник). — Пор. сторо́ннй.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зайшлий — за́йшлий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зайшлий — Захожий, нетутешній, немісцевий; (люд) нахожий; пор. ЗАБЛУКАНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. зайшлий — -а, -е. Який прийшов, прибув звідки-небудь; нетутешній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зайшлий — За́йшлий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зайшлий — ЗА́ЙШЛИЙ, а, е. Який прийшов, прибув звідки-небудь; нетутешній. Колись тут був великий ліс, та з часом його вирубали зайшлі люди-чужинці (Цюпа, Назустріч.., 1958, 6); Вербівчани жадібно, як спраглий вологу, ловили кожну чутку, занесену кимсь зайшлим в село (Іщук, Вербівчани, 1961, 181). Словник української мови в 11 томах
  6. зайшлий — Зайшлий, -а, -е Захожій. Це чоловік зайшлий. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка