закаюватися

ЗАРЕКТИ́СЯ (дати собі слово, обіцянку не робити чогось), ЗАКА́ЯТИСЯ, ЗАКЛЯ́СТИ́СЯ розм., СПОКА́ЯТИСЯ заст. — Док.: заріка́тися, зака́юватися. Кілько сот разів він зарікався забути її, не думати про неї, вирвати її з серця (І. Франко); Од того часу я вже закаялась пити й любити (І. Нечуй-Левицький); Микола й справді швидко заклявся пити,.. купив конячку з візком і почав хазяйнувати (І. Нечуй-Левицький); — Не хвалися, дитино,.. бо як в недобру годину похвалитись, то можна й спокаятись... (Марко Вовчок). — Пор. 1. присяга́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закаюватися — зака́юватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закаюватися — -ююся, -юєшся, недок., закаятися, -аюся, -аєшся, док. Давати собі слово надалі не робити чогось; зарікатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закаюватися — Зарікатися, заректися, заклинатися, заклястися Словник чужослів Павло Штепа
  4. закаюватися — ЗАКА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАКА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Давати собі слово надалі не робити чогось; зарікатися. Дехто з гарячих поїхав та і закаявся: той — вола розчахнув, а той разом пару (Мирний, III, 1954, 7); Видно... Словник української мови в 11 томах