заклопотаний

ДІЛОВИ́Й (властивий зайнятій людині), ДІЛОВИ́ТИЙ, ЗАКЛОПО́ТАНИЙ. Весь час сюди й туди снує заклопотаний люд. Одні заходять, інші виходять, поспішаючи кудись із діловим, суворим виглядом (О. Гончар); Іконніков з діловитим спокоєм виряджав усіх, хто хотів і мусив виїздити (І. Ле і О. Левада); При світлі сільрадівської лампи обличчя його було суворим і заклопотаним (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заклопотаний — заклопо́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заклопотаний — (чим) ЗАЙНЯТИЙ; (думкою) занепокоєний, стурбований. Словник синонімів Караванського
  3. заклопотаний — [заклопотанией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. заклопотаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до заклопотати. Заклопотаний думкою. 2》 у знач. прикм. Який має багато роботи, справ; перейнятий чимось. || Занепокоєний, стурбований. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заклопотаний — Заклопотався, як квочка коло курчат. Дуже клопочеться, турбується. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. заклопотаний — Заклопо́таний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. заклопотаний — ЗАКЛОПО́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до заклопота́ти. Він вічно був чимсь заклопотаний, щось вічно розмірковував, пригадував, лічив і раз у раз бігав у крамничку, у льох (Коцюб. Словник української мови в 11 томах