законопачувати
I. ЗАТИКА́ТИ (закривати який-небудь отвір); ЗАКУ́ПО́РЮВАТИ (щільно); ЗАКОНОПА́ЧУВАТИ (перев. клоччям і т. ін. шпарини, дірки); ЗАКОРКО́ВУВАТИ (перев. пляшку корком). — Док.: заткну́ти, затка́ти діал. заку́по́рити, законопа́тити, закоркува́ти. Крізь борт струменить вода. Моряк на передній лаві кидається затикати пролам (Ю. Мушкетик); — Зернисту каву, що є ще в хаті, хай Мариня засипле до пляшки, закоркує щільно, і будемо держати тільки для гостей (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- законопачувати — законопа́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- законопачувати — -ую, -уєш, недок., законопатити, -ачу, -атиш, док., перех. Щільно затикати, закладати клоччям, мохом і т. ін. (шпарини, дірки); конопатити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- законопачувати — ЗАКОНОПА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОНОПА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., перех. 1. Щільно затикати, закладати клоччям, мохом і т. ін. (шпарини, дірки); конопатити. [Дуга (Ганні Андріївні):] Так отож гляди, законопать щілини, щоб мені порядок був (Мокр. Словник української мови в 11 томах