закоцюрбитися

ЗАГНУ́ТИСЯ (набрати вигнутої чи загнутої форми), ЗАКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., ЗАДЗЮ́БИТИСЯ розм., ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., ЗАКАНДЗЮ́БИТИСЯ розм. — Недок.: загина́тися, гну́тися, закоцю́рблюватися, коцю́рбитися, закарлю́чуватися, карлю́читися, закандзю́блюватися, кандзю́битися рідко. Велів (Герман) спустити себе помалу вниз, по дорозі скрізь обмацуючи цямрини, чи де не загнулися під напором воску (І. Франко); Гострий ніс (отця Сафонія) ще більше задзюбився (В. Речмедін); Він лежить недужий у хаті один. ..Ніс пожовк і ще більше закарлючився. Очі закриті (І. Цюпа); Він був кощавий, низькорослий; довгий і прямий ніс його закандзюбився (Є. Гуцало). — Пор. 1. зігну́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закоцюрбитися — закоцю́рбитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. закоцюрбитися — -блюся, -бишся; мн. закоцюрбляться; док., закоцюрблюватися, -ююся, -юєшся, недок., розм. Те саме, що загнутися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закоцюрбитися — Закоцю́рбитися, -блюся, -бишся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. закоцюрбитися — ЗАКОЦЮ́РБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. закоцю́рбляться; док., розм. Те саме, що загну́тися 1. Словник української мови в 11 томах
  5. закоцюрбитися — Закоцю́рбитися, -блюся, -бишся гл. Загнуться. Словник української мови Грінченка