закрасуватися

КРАСУВА́ТИСЯ (вабити зір, виділятися красою), ВИКРАША́ТИСЯ розм., КРАСУВА́ТИ розм., КРАСІ́ТИ розм.; ПИША́ТИСЯ, ПИША́ТИ заст., ПИШНІ́ТИ діал., ПИШНІ́ТИСЯ діал. (мати надзвичайно привабливий вигляд). — Док.: закрасува́тися, запиша́тися. Мовчки красується квітка лілеї (А. Кримський); Вийдемо надвечір з Марією в поле, станемо на стежині посеред шумної пшениці, посеред кукурудзи: викрашається наша нивка (І. Муратов); Так сядемо, любко, з тобою, Де пальми красують ставні (Леся Українка); Тобі на втіху — так, тобі самому, — Воркують горлиці в гаю старому, Коли надвечір сунеш у луги, Що сонячно красіють навкруги Твоєї обімшілої держави (В. Мисик); Пишається проти сонця гай (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закрасуватися — закрасува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закрасуватися — -уюся, -уєшся, док. 1》 Почати красуватися, вирізнятися своєю красою. 2》 Почати цвісти; убратися в цвіт (про злаки). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закрасуватися — ЗАКРАСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. Почати красуватися, виділятися своєю красою. Лілея закрасувалася, забіліла у волоссі дівчини ще дужче, ніж на воді (Ткач, Жди.., 1959, 87); Німі дерева тихо, урочисто брунькували. Словник української мови в 11 томах
  4. закрасуватися — Закрасуватися, -суюся, -єшся гл. 1) Начать красоваться. 2) О хлѣбахъ: зацвѣсти. Жита закрасувались. Г. Барв. 147. Словник української мови Грінченка