закровлювати

ЗАКРИВА́ВЛЮВАТИ (заливати, забризкувати кров'ю), КРИВА́ВИТИ, ОБАГРЯ́ТИ поет., уроч., КРОВИ́ТИ рідко, КРОВ'ЯНИ́ТИ рідко, ЗАКРО́ВЛЮВАТИ рідко. — Док.: закрива́вити, скрива́вити, обагри́ти, окрови́ти, скров'яни́ти, закрови́ти. Біля неї (гармати) лежали вбиті; відповзали поранені, приминаючи і закривавлюючи траву (М. Стельмах); А в неї під пахвою рана Кривавить пов'язку тугу (В. Бичко); Як ударив Помазанець Кілком по височку, Враз окровив Маріяні Плаття і сорочку (дума); Тупа ворожа сила Отрути повіддю лилась, Маляток білих кров'янила, Дівчат неволею душила (М. Рильський); Вадим Шостопалько вистрілив з офіцерового маузера просто йому в лице.. Постріл не був точним, закровив щоку, налякав (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закровлювати — закро́влювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. закровлювати — -юю, -юєш, недок., закровити, -влю, -виш; мн. закровлять; док., перех., рідко. Те саме, що закривавлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закровлювати — ЗАКРО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКРОВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. закровля́ть; док., перех., рідко. Те саме, що закрива́влювати. Вадим Шостопалько вистрілив з офіцерського маузера просто йому [есесівцеві] в лице… Постріл не був точним, закровив щоку, налякав (Ле, Клен. лист, 1960, 137). Словник української мови в 11 томах