закусувати
ЗАЇДА́ТИ (їсти що-небудь після чогось випитого або з'їденого), ЗАКУ́ШУВАТИ (ЗАКУ́СУВАТИ), ЗАГРИЗА́ТИ розм. рідко. — Док.: заї́сти, закуси́ти, загри́зти. Пили там французькі шампани, а заїдали живими хорлянськими устрицями, що їх пані Софія спеціально розводила (О. Гончар); Коли вої вечеряли, він також був перший, гриз веприну, закушував сухим коржем, запивав водою (С. Скляренко); Батько випиває чарку горілки, закусує і береться до нової роботи (І. Франко); Їв (Мстислав) жарене м'ясо, загризаючи хлібом (Юліан Опільський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закусувати — заку́сувати 1 дієслово недоконаного виду затискувати зубами заку́сувати 2 дієслово недоконаного виду їсти; заїдати Орфографічний словник української мови
- закусувати — I див. закушувати I. II див. закушувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закусувати — Перекусувати, перекусити, підобідувати, підобідати, підвечерювати, підвечеряй, підвечіркувати, підвечіркати, попоїсти Словник чужослів Павло Штепа
- закусувати — ЗАКУ́СУВАТИ¹ див. заку́шувати¹. ЗАКУ́СУВАТИ² див. заку́шувати². Словник української мови в 11 томах