закусувати

ЗАЇДА́ТИ (їсти що-небудь після чогось випитого або з'їденого), ЗАКУ́ШУВАТИ (ЗАКУ́СУВАТИ), ЗАГРИЗА́ТИ розм. рідко. — Док.: заї́сти, закуси́ти, загри́зти. Пили там французькі шампани, а заїдали живими хорлянськими устрицями, що їх пані Софія спеціально розводила (О. Гончар); Коли вої вечеряли, він також був перший, гриз веприну, закушував сухим коржем, запивав водою (С. Скляренко); Батько випиває чарку горілки, закусує і береться до нової роботи (І. Франко); Їв (Мстислав) жарене м'ясо, загризаючи хлібом (Юліан Опільський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закусувати — заку́сувати 1 дієслово недоконаного виду затискувати зубами заку́сувати 2 дієслово недоконаного виду їсти; заїдати Орфографічний словник української мови
  2. закусувати — I див. закушувати I. II див. закушувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закусувати — Перекусувати, перекусити, підобідувати, підобідати, підвечерювати, підвечеряй, підвечіркувати, підвечіркати, попоїсти Словник чужослів Павло Штепа
  4. закусувати — ЗАКУ́СУВАТИ¹ див. заку́шувати¹. ЗАКУ́СУВАТИ² див. заку́шувати². Словник української мови в 11 томах