залишитися

ЛИША́ТИСЯ (продовжувати бути в певному місці, не змінювати свого місця перебування), ЗАЛИША́ТИСЯ, ЗОСТАВА́ТИСЯ (ЗІСТАВА́ТИСЯ), УДЕ́РЖУВАТИСЯ (ВДЕ́РЖУВАТИСЯ), УТРИ́МУВАТИСЯ (ВТРИ́МУВАТИСЯ), ПОЛИША́ТИСЯ розм. — Док.: лиши́тися, залиши́тися, зоста́тися (зіста́тися), уде́ржатися (вде́ржатися), утри́матися (втри́матися), полиши́тися. Петрикова мати щодня ходила на роботу і він лишався дома сам (В. Кучер); Йому не лишалось нічого іншого робити, як почати частіше бувати у старого мулли і залишатися там довгий час, вивчаючи й удосконалюючи мову та всі мудрощі коранської науки (О. Досвітній); Десяцькі зостались коло куреня на варті на цілу ніч (І. Нечуй-Левицький); І знов баба Зінька зісталась сама на господарстві та ще й з малими унучатами (І. Нечуй-Левицький); Діло (сватання) доходило до Онисі. Вона насилу вдержалась на місці. Їй хотілось схопитись і втекти в садок (І. Нечуй-Левицький); — Так і не втримався він у нас. А так хлопчина добрий (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залишитися — зали́ши́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. залишитися — [залиешитиес'а] -шус'а, -шис':а, -шиц':а, -шиемос'а, -шиетес'а, -шац':а; нак. -шис'а, -ш'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. залишитися — див. залишатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. залишитися — залиша́тися (лиша́тися) / залиши́тися (лиши́тися) поза́ду. Відставати в чомусь від кого-небудь. — Я старий. Але поки я живий — я йду вперед. Пам’ятайте, хто не йде вперед, той неминуче залишається позаду (О. Фразеологічний словник української мови
  5. залишитися — ЗАЛИШИ́ТИСЯ див. залиша́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. залишитися — Залишатися, -шаюся, -єшся сов. в. залиши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Оставаться, остаться. Грин. III. 92. Словник української мови Грінченка