залічувати

ЗАРАХО́ВУВАТИ (включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання), ЗАЧИСЛЯ́ТИ, ЗАЛІ́ЧУВАТИ рідше, ПРИЙМА́ТИ, ПРИПИ́СУВАТИ, ЗАПИ́СУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ПИСА́ТИ заст.; ОФОРМЛЯ́ТИ (з додержанням необхідних формальностей). — Док.: зарахува́ти, зачи́слити, залічи́ти, прийня́ти, приписа́ти, записа́ти, вписа́ти (уписа́ти), офо́рмити. Марину зарахували ученицею в комсомольсько-молодіжну бригаду малярів (Л. Дмитерко); Івана Вишенського зачислюють звичайно до полемістів, що боронили православіє проти заходів латинства та унії (І. Франко); Я його (Фрейліграта) високо ціню і тепер, і залічую його до найзначніших поетів (Леся Українка); — Вас, очевидно, треба приписати до боднарів. Одинокий тутешній боднар належить до нашого цеху, то й вам прийдеться до нас приступити (І. Франко); Батьки приводили дітей записувати до школи (М. Коцюбинський); — Мене не пишуть в школу, І не беруть у поле,.. Сиди лиш біля дому — Кругом біда малому!.. (М. Стельмах). — Пор. 1. прийма́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залічувати — залі́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. залічувати — (учнів) зараховувати, включати до складу, зачисляти; (до героїв) визнавати <�мати, вважати> за; (на рахунок) записувати, списувати, відносити, за-. Словник синонімів Караванського
  3. залічувати — -ую, -уєш, недок., залічити, -ічу, -ічиш, док., перех. 1》 Зараховувати, вводити до складу кого-небудь (робітників, службовців, учнів і т. ін.). 2》 Додавати (під час підрахунку). || Приєднувати, відносити до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. залічувати — ЗАЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЛІЧИ́ТИ, ічу́, і́чиш, док., перех. 1. Зараховувати, включати до складу кого-небудь (робітників, службовців, учнів і т. ін.). 2. Додавати (при підрахунку). Словник української мови в 11 томах