замирятися

МИРИ́ТИСЯ (припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з кимсь), ПРИМИРЯ́ТИСЯ, ПРИМИ́РЮВАТИСЯ, ЗАМИРЯ́ТИСЯ, ЗМИРЯ́ТИСЯ, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ розм. (налагоджувати мирні взаємостосунки, укладати мир); ГОДИ́ТИСЯ розм., ПОГОДЖА́ТИСЯ розм., ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ЗГОДЖА́ТИСЯ розм. (приходити до згоди). — Док.: помири́тися, примири́тися, замири́тися, змири́тися, перепроси́тися, пого́дитися, зго́дитися. З Масею Петрусь тричі на день сваривсь, та тричі на день і миривсь (А. Кримський); Катерина, яка на кожному кроці шукала нагоди примиритись з сестрою, запобігливо поступилась Нелі своїм місцем (Ірина Вільде); -. За останнє півсторіччя перси разів з двадцять замирялися, а потім знов розпочинали війну (З. Тулуб); (Сербин:) Не поладили ми з ним іще на Січі, та й досі не змирились (С. Васильченко); — Прийшов я, мамо... перепроситися... Простіть мені, не гнівайтесь уже на мене... (Панас Мирний); Як посварилися, так і досі не хотять годитися (Словник Б. Грінченка); Так пробуде (в опришка гуцул) якийсь час, доки там роди посварені якось не погодяться (І. Франко); Невістки якось між собою добренько згоджаються, а се в нас рідко буває, щоб мирились (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замирятися — замиря́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. замирятися — -яюся, -яєшся, недок., замиритися, -ирюся, -иришся, док., розм. 1》 Налагоджувати мирні взаємини, укладати мир; миритися. 2》 Скорятися кому-, чому-небудь, примирятися з тим, що є. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замирятися — ЗАМИРЯ́ТИСЯ див. зами́рюватися. Словник української мови у 20 томах
  4. замирятися — ЗАМИРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗАМИРИ́ТИСЯ, ирю́ся, и́ришся, док., розм. 1. Налагоджувати мирні взаємостосунки, укладати мир; миритися. — Вас женуть не на війну, а в неволю. Чуєте? У неволю!... Словник української мови в 11 томах