1. Словник синонімів української мови

заморозь

ЗА́МОРОЗКИ мн. (ЗА́МОРОЗОК одн.) (незначні осінні або весняні морози, перев. нічні чи ранкові), ПРИ́МОРОЗКИ мн. (ПРИ́МОРОЗОК одн.), О́ЗИМКИ мн. (О́ЗИМОК одн.) розм., ЗА́ЗИМКИ мн. (ЗА́ЗИМОК одн.) діал., ЗА́МОРОЗЬ рідко; НЕДО́СВІТ (ранкові заморозки). Подув холодний вітер, почалися заморозки, а ще за кілька днів на землю впав глибокий сніг (Д. Бедзик); Солодко пахне прілим листом і травами, пізніми грибами, що їх уже торкнулися перші приморозки (В. Кучер); (Іван:) А жита які! І лютневі вітри не зв'ялили, і озимки не зморозили (Я. Галан); Густим димом обволікали (колгоспники) плантації, рятували від заморозі (Є. Кротевич); Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався. Потоптав веселі квіти, Побив... Поморозив... (Т. Шевченко).

І́НІЙ (тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари на охолоджених предметах); ПА́МОРОЗЬ, ПРИ́МОРОЗЬ, НА́МОРОЗЬ, ПО́МОРОЗЬ рідше, ЗА́МОРОЗЬ розм., НА́МЕРЗ діал. (намерзла маса дрібних сніжинок). Дерева за вікном у тиші непорочній Стояли інеєм запушені рясним (М. Рильський); На тротуарах і дахах сивіла перша паморозь (О. Донченко); Ще скрізь на гіллях приморозь, а зійде та вигріє сонечко — закапле з стріхи (Марко Вовчок); Земля холоне у пухкім снігу, І висне наморозь на вітах саду (М. Зеров); На траві лежала холодна поморозь (А. Шиян); Ми зранку, ще й заморозь не відійшла, В дворі пшеницю-маріанку До сійби ладили (І. Франко); Він іде — увесь як біль білий: геть намерзом намерз (Словник Б. Грінченка)

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заморозь — за́морозь іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. заморозь — див. іній Словник синонімів Вусика
  3. заморозь — -і, ж., розм., рідко. 1》 Те саме, що паморозь. || Сніг, що з'являється на віконному склі під час сильних морозів. 2》 Те саме, що заморозок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заморозь — За́морозь, -розі, -розі, -роззю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заморозь — ЗА́МОРОЗЬ, і, ж., розм., рідко, 1. Те саме, що па́морозь. Ми зранку, Ще й заморозь не відійшла, В дворі пшеницю-маріанку До сійби ладили (Фр., X, 1954, 336); Ранками аж біло ставало від заморозі (Крот. Сини.. Словник української мови в 11 томах
  6. заморозь — Заморозь, -зі ж. Снѣгъ, намерзшій на оконномъ стеклѣ. Дивиться в поле, через царину, прохухавши заморозь на склі. Г. Барв. 167. Словник української мови Грінченка