1. Словник синонімів української мови

замішка

ЗАМІША́ННЯ (загальна розгубленість, раптове безладдя), СУМ'ЯТТЯ́, ЗАМІ́ШКА розм., ЗАМІШАНИ́НА діал. В лавах ворога сталося замішання (П. Панч); Сподіваючись, що Войнаральському в сум'ятті вдасться виплигнути з карети, сміливці проїхали ще кількасот метрів (М. Олійник); Замішка зробилась (Словник Б. Грінченка); Крик, і замішанина, й сутінь збільшують переляк (І. Франко).

ЗА́ТРИ́МКА (тимчасове припинення дії, руху, ходу, розвитку, процесу і т. ін.), ЗАДЕ́РЖКА розм., ЗАМИ́НКА розм., ЗАМІ́ШКА розм., ЗАГА́ЙКА розм., ГА́ЯНКА розм., ЗАБА́РА заст., ГА́ЙКА рідко; ПРОСТІ́Й (вимушена, непередбачена затримка); ПЕРЕБО́Ї мн. (з періодичним повторенням). Всі гармати були розчохлені, механізми працювали без затримки, снаряди лежали біля гармат (В. Кучер); Вона.. завжди з'являлася там, де щось не ладилося, де виникала якась заминка (В. Кучер); — Твоя, сину, покійна баба правду казала: "пішки — не буде замішки"... (Остап Вишня); Військові регулювальники на перехрестях без загайки пропускали попелястого мерседеса (П. Загребельний); Пізно приїхали, бо трапилась гаянка: вісь зламалась (Словник Б. Грінченка); Всяка ж забара дасть Богуну змогу стягти потуги, скріпитися силою (М. Старицький); Радіотрансляційний вузол працював з перебоями (В. Кучер). — Пор. зволіка́ння.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замішка — за́мішка іменник жіночого роду місиво, мішанина замі́шка іменник жіночого роду збентеження; перешкода розм. Орфографічний словник української мови
  2. замішка — див. мішанина; сварка Словник синонімів Вусика
  3. замішка — I з`амішка-и, ж. 1》 Рідка страва з борошна, запареного окропом і звареного. 2》 с. г. Напіврідка суміш різних кормів для годування худоби. II зам`ішка-и, ж., розм. 1》 Те саме, що замішання 2). 2》 Перешкода, перепона; затримка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. замішка — 1. місиво, мішанина 2. збентега, див. замішання Словник чужослів Павло Штепа
  5. замішка — За́мішка, -шки, -шці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. замішка — ЗА́МІШКА, и, ж. 1. Рідка страва з борошна, запареного окропом і звареного. Тітка варили замішку з кукурудзяного борошна (Томч., Готель.., 1960, 86). 2. с. г. Напіврідка суміш різних кормів для годування худоби. ЗАМІ́ШКА, и, ж., розм. Словник української мови в 11 томах
  7. замішка — Замішка, -ки ж. 1) Замѣшательство, путаница, неурядица. Драг. 242. Замішка зробилась. Багато буде замішки. Черк. у. 2) Помѣха. Пішки — нема замішки. Ном. № 11371. 8) Родъ мучнаго кушанья. Угор. Замішка житна на молоці. Вх. Лем. 416. Словник української мови Грінченка