занедбувати

ЗАНЕДБА́ТИ (перестати дбати, піклуватися про когось, щось), ЗАПУСТИ́ТИ, ЗАНЕХА́ЯТИ (ЗАНЕХА́ТИ діал.), ПОНЕХА́ЯТИ (ПОНЕХА́ТИ) діал., ЗАГИ́РИТИ діал. — Недок.: зане́дбувати, запуска́ти, занеха́ювати. — Ледащиця, та й годі!.. Дитя своє зовсім занедбала, — пропадає дитя (Марко Вовчок); Надія трохи занедбала квітник (С. Чорнобривець); — Перегуда так її (хату) запустив, що скоро й сам утік з неї (В. Кучер); — Жалко занехаять такого. Серйозний хлопець, читає все, думає (А. Тесленко); Болить моє серце, тебе покохавши, Крім тебе, мій краю, усе занехавши (переклад П. Грабовського); Тоді, як я жила вже у вуйків, понехала музику, науку чужої мови і літератури (Уляна Кравченко); До праці теж був (Андрій) не останній: Чи до пили, чи до сокири, — Коли на себе взяв завдання, То вже він діла не загирив (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. занедбувати — зане́дбувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. занедбувати — Занехаювати; (науку) нехтувати, закидати; док. ЗАНЕДБАТИ, жм. загирити, захаяти, ід. кинути під лаву; (себе) попустити; пор. ЗАНАПАЩАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. занедбувати — -ую, -уєш, недок., занедбати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Переставати дбати, піклуватися про кого-, що-небудь, послаблювати догляд за кимсь, чимсь, увагу до когось, чогось; занехаювати. || Нехтувати чимось. || Втрачати інтерес до роботи, навчання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. занедбувати — Зане́дбувати, -бую, -буєш, -бує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)