заорендовувати

НАЙМА́ТИ (брати що-небудь за плату в тимчасове користування), ВИНАЙМА́ТИ зах.; ОРЕНДУВА́ТИ, ЗАОРЕНДО́ВУВАТИ (брати в тимчасове користування земельну ділянку, будівлю тощо на договірних засадах); ЗНІМА́ТИ (квартиру, приміщення); ПІДНАЙМА́ТИ юр. (знімати приміщення в іншого наймача). — Док.: найня́ти (наня́ти заст.), ви́наймити (ви́найняти), заорендува́ти, зня́ти, піднайня́ти. Я пройшов по мокрому пероні, ..І найняв підводу (М. Рильський); З початком літа винаймив Василь для "своїх" човен на ставі (Ірина Вільде); — Соляні промисли були тут, чи як? — Головні промисли це туди, далі, їх кримські мурзаки орендували (О. Гончар); Зняв я прекрасний, на чотири яруси, міський театр, ще й для паралельних невеличких вистав — малу сцену в сусідньому кінематографі (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заорендовувати — заорендо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заорендовувати — -ую, -уєш, недок., заорендувати, -ую, -уєш, док., перех. Брати в оренду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заорендовувати — Заорендо́вувати, -до́вую, -вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)