запалити

ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ, СІ́ЯТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ТВОРИ́ТИ, ВИКЛИ́КУВАТИ рідше, НАГАНЯ́ТИ розм., НАГО́НИТИ розм.; РОНИ́ТИ, РОНЯ́ТИ рідко (у спол. зі сл. в д у ш у). — Док.: ви́кликати, ви́кликнути, збуди́ти, пробуди́ти, породи́ти, наві́яти, навести́, підійня́ти (підня́ти), зроди́ти, народи́ти, весели́ти, запали́ти, псі́яти, пору́шити, нагна́ти, зарони́ти. Веселі жарти та гострі дотепи викликали довгий і безжурний регіт (З. Тулуб); Особисте знайомство з народними поетами (Янкою Купалою та Якубом Коласом) у всіх нас збудило ще більшу цікавість до їхньої творчості (Т. Масенко); Пробудити віру в свої сили; Шевченко — борець, поет, художник, Шевченко — людина завжди будив і будить у серцях людей глибоку до себе пошану й палку любов (В. Козаченко); Іти було важко,.. але негода породжувала ще більшу впертість (М. Стельмах); Та роки йдуть... весна минає Тих молодощів золотих, Життя багато навіває Розчаруванню, дум смутних... (Олена Пчілка); Усе навіює відраду — і вітряки, й сади густі (В. Сосюра); А органчик.. наводить на мене серед життєвого шуму та гаму якусь тиху задуму (І. Нечуй-Левицький); Її голос.. полонив слух, переборював чуття, ламав опір думки, переконливо підіймав емоції (О. Досвітній); Ходить пісня поміж працюючих людей, згуртовує їх, ріднить, веселить їм серце, родить надію на краще (П. Колесник); Припустимо, його вб'ють, і тоді Орися вийде заміж за іншого й буде жити з іншим, і ця думка народжувала в його душі страшний біль (Григорій Тютюнник); Цей незнайомий вселяв недовір'я (В. Гжицький); Ще в битвах з поляками за часів Павлюка він (кобзар) запалював завзяття (І. Нечуй-Левицький); Можна буде історію ту подати з гумористичним забарвленням, щоб не так уразити. Важливо хоч би посіяти сумнів (А. Головко); Своєю художньою творчістю він (мороз) порушує цілу гаму людських почувань (М. Коцюбинський); Розкіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує (М. Номис); Тут уже таке повітря й вода, що викликує голод (Леся Українка); Цей князь наганяв страх самим своїм іменем: Долгорукий (П. Загребельний); У шкільному літературному гуртку вчитель.. зумів заронити в її душу любов до мистецтва (А. Хижняк); Невже це той прославлений командир ескадрону, який нагонив жах на білополяків..? (М. Стельмах). — Пор. спричиня́ти.

ЗАПА́ЛЮВАТИ (викликати горіння чого-небудь), ПІДПА́ЛЮВАТИ, РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗГНІ́ЧУВАТИ, РОЗГНІТА́ТИ (вогонь, багаття і т. ін.); ЗАТО́ПЛЮВАТИ, ЗАТОПЛЯ́ТИ рідше, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ рідше (плиту, піч і т. ін.); ЗАКУ́РЮВАТИ, ЗАСМА́ЛЮВАТИ розм. рідко (цигарку, люльку). — Док.: запали́ти, підпали́ти, розпали́ти, розгніти́ти, затопи́ти, розтопи́ти, закури́ти, засмали́ти. У світлиці.. Тадей Станіславович запалює свічі і схиляється над своїм щоденником (М. Стельмах); По алеях, у парках і скверах згрібали у величезні купи потемніле листя і підпалювали (А. Дімаров); Надходить Лукаш з оберемком хмизу, кладе перед дядьком, виймає з-за пазухи кресало й губку і розпалює вогонь (Леся Українка); Степка розгнічувала багаття (М. Зарудний); Лажечников закурював цигарку, за звичкою низько пригнувшись в окопі (Л. Первомайський); — Давайте заспіваємо!.. Тільки й ви, Лука Федорович, будете підтягувати. — Якщо знаю пісню, то можна, — засмалюючи папіроску, відказав той (Панас Мирний).

ЗАСВІ́ЧУВАТИ (запалювати що-небудь, щоб викликати світіння), СВІТИ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ, ЗАСВІ́ТЛЮВАТИ рідше, РОЗСВІ́ЧУВАТИ розм. — Док.: засвіти́ти, запали́ти, розсвіти́ти. Нарешті вона засвічує каганчик, тремтячою рукою ставить на припічок (Григорій Тютюнник); В неділю або в свято Роман світив свічки, засвічував лампадку (І. Нечуй-Левицький); Калина запалювала лампу, перевіряла синові зошити (В. Козаченко); По Волзі, засвітлюючи білі та червоні ліхтарі сигналів, пробирався старий бакенщик (О. Ільченко); (Адам:) Прошу вас, дуже прошу, не розсвічуйте світла... боюсь... (Мирослав Ірчан).

НАДИХА́ТИ (НАДИ́ХУВАТИ) на що, чим і без додатка (викликати душевне піднесення, натхнення, спонукати до благородних, високих дій), НАСНА́ЖУВАТИ чим і без додатка, ЗАПА́ЛЮВАТИ підсил., ОКРИЛЯ́ТИ (ОКРИ́ЛЮВАТИ) без додатка, підсил., ПІДНО́СИТИ без додатка, ОДУХОТВОРЯ́ТИ без додатка, книжн. рідше, ОДУШЕВЛЯ́ТИ чим і без додатка, заст.; ЖИВИ́ТИ (викликати душевне піднесення, даючи якісь надії, сприяючи розвиткові кого-, чого-небудь). — Док.: натхну́ти (надихну́ти), насна́жити, запали́ти, окрили́ти, піднести́, одухотвори́ти, одушеви́ти. Читання надихало Лесю, голос її з кожним рядком міцнів, виразнішав (М. Олійник); Листи підбадьорювали її, наснажували новою силою, і дівчина ще з більшою енергією бралась до діла (Д. Ткач); Любов облагороджує і запалює людину на подвиги (О. Довженко); Успіхи на фронті окрилили партизанів (М. Шеремет); Нова хвиля захоплення піднесла народ (Ірина Вільде); Коли б так душу перелити в спів, коли б сею піснею одушевляти люд! (Уляна Кравченко); Море давало натхнення великому художникові, живило його творчість (О. Довженко).