запальний

ЕМОЦІ́ЙНИЙ (здатний гостро відчувати що-небудь, жваво реагувати на щось), ЕМОЦІОНА́ЛЬНИЙ, ЗБУ́ДЛИВИЙ. — Я бачу, що ви вельми емоційна людина (О. Донченко); Про Кульбаку вона увечері запише до щоденника: "Збудливий, майже неможливо змусити його на уроці тихо сидіти. Реагує на все швидко, блискавично" (О. Гончар). — Пор. 1. запальни́й.

ЗАВЗЯ́ТИЙ (який із захопленням, пристрастю віддається якійсь справі), ЗАПАЛЬНИ́Й, ЗАПЕ́КЛИЙ, ПАЛКИ́Й, ПРИ́СТРАСНИЙ, ХВА́ЦЬКИЙ розм., ЩИ́РИЙ, ПРИСЯ́ЖНИЙ розм., ЗАПИСНИ́Й розм. рідко, ЗАЯ́ДЛИЙ розм. рідко, ЗАГОРІ́ЛИЙ діал., ЗАХЛА́ННИЙ діал. Відразу видно було, що на цьому подвір'ї живе завзятий рибалка. На кожному кілку сушились ятері, чудові дебелі ятері, сплетені майстерною рукою дядька Йони (О. Донченко); Товариш теж був агрономом, Ще й книголюбом запальним (М. Рильський); Обидва були запеклими спінінгістами (М. Чабанівський); Палкий і невтомний Франко нагадував палкого і невтомного Мікель Анджело (М. Рильський); Лесі раптом уявилося, як це Михайло Федорович, пристрасний бібліограф і бібліофіл, вчитується у Франкові про неї слова (М. Олійник); Не спали тілько записні гуляки (Панас Мирний); Зозуля сам був заядлим рибалкою, знав усі снасті й способи для риби (В. Кучер); Кому, наприклад, має імпонувати те, що і перші християни були загорілими фанатиками? (Леся Українка); Ксеня крокує поруч з Василиною, сапа в сапу, намагаючись.. не відставати від захланної до праці ланкової (В. Бабляк). — Пор. 1. наполе́гливий, 2. при́страсний.

ЗАПАЛЬНИ́Й (який бурхливо реагує на все, легко збуджується, роздратовується), ГАРЯ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВЧАСТИЙ, ШПАРКИ́Й, АЗА́РТНИЙ, ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ, ЕКСПАНСИ́ВНИЙ, ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ (ГАРЯЧКУВА́ТИЙ) розм., ЗАГО́НИСТИЙ розм., ПАЛЮ́ЧИЙ розм., ПОРИ́ВЧАТИЙ рідко, ОПРИ́ШКУВАТИЙ рідко, ЗАПА́ЛЬЧАСТИЙ рідко, ОПРИ́СКЛИВИЙ розм. рідко. Він постав в її уяві таким, якого вона знала завжди, — запальним, одвертим, чесним (А. Шиян); — От бачиш, який ти став гарячий, — примирливо заговорив майстер (М. Ю. Тарновський); А дочка, на лихо собі, гаряча вдалася: ніколи було не змовчить (Панас Мирний); Тодозя своєю жіночою вродою та почуванням вгадала, що в князя була й справді вдача незвичайно палка, нервова, навіть психопатична, не здатна до поміркування (І. Нечуй-Левицький); Поривний і гарячий, не міг він терпіти ніякої кривди (В. Козаченко); Для поривчастого й поетичного темпераменту Марусі треба би було іншого чоловіка: розумного, твердого і трошки романтичного (Г. Хоткевич); — Та й азартний же хлопець, як та іскра (С. Васильченко); Любовицька літня, але ще гарна жінка років 45, .. експансивна і жвава (І. Кочерга); До Дмитра вдруге підійшов Микола Остапець, гарячковитий і до безрозсудності сміливий в боях воїн (М. Стельмах); Поважний Іван Бриль коротким порухом руки спинив гарячкуватого.. Максима Колиберду (Ю. Смолич); — Навіть не присниться тобі, який в тебе браток загонистий та відчайдушний (П. Козланюк); Чудна ся Параска і не сердита мов — тілько, як порох, палюча (Панас Мирний); Як зійдуться брати, а запальчасті обидва, то без сварки не обійдеться (Словник Б. Грінченка). — Пор. 2. емоці́йний, 1. нестри́маний, 2. пори́вчастий.

НЕСТРИ́МАНИЙ (який не вміє володіти собою, не має достатнього самовладання), НЕВИ́ТРИМАНИЙ, НЕСТРИ́МНИЙ, НЕЗДЕ́РЖНИЙ розм., НЕЗДЕ́РЖЛИВИЙ розм. (який не може або не вміє стримати себе від чого-небудь). Тіна, неслухняна, галаслива, нестримана, щодня губить стрічки із своїх кучерявих косичок (О. Іваненко); Вдачі брати були різної: Юрій — поміркований та обережний, Леонід — нестримний та запальний (Ю. Смолич); Цей нездержний чоловік схоплювався з місця, в забутті ляскав по плечі того, хто сидів у кріслах перед ним (О. Ільченко). — Пор. 4. бурхли́вий, 1. запальни́й.

ПОРИ́ВЧАСТИЙ (схильний до захоплення, до бурхливого вияву своїх почуттів), ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВИСТИЙ рідше, ЕКСПАНСИ́ВНИЙ, ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ (схильний діяти під впливом раптового спонукання, імпульсу). Любила (стара) сина, але не могла не бачити, що для поривчастого й поетичного темпераменту Марусі треба би було іншого чоловіка (Г. Хоткевич); Поривний і гарячий, не міг він терпіти ніякої кривди, заступався і за себе, і за інших (В. Козаченко); Надто багато в них (молодих) енергії, надто вони поривисті, надто вимогливі (П. Загребельний); Любовицька літня, але ще гарна жінка років 45, з гордою поставою, з нахилом до повноти, але експансивна і жвава (І. Кочерга); Воля був дуже розсудливий, зовсім не плакав, ще й заспокоював Фелікса, який удався гарячий, імпульсивний і не вмів себе стримувати (Ю. Яновський). — Пор. 1. запальни́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запальний — (який легко збуджується) палкий, поривчастий, (більше) гарячий, імпульсивний, гарячкуватий. Словник синонімів Полюги
  2. запальний — запа́льний прикметник від: запа́л запальни́й прикметник запалювальний; гарячий, завзятий; пов'язаний з хворобою запалом Орфографічний словник української мови
  3. запальний — (- слова) ЖАГУЧИЙ, пристрасний, палкий, надихущий; (- вдачу) НЕВРІВНОВАЖЕНИЙ, нестриманий, гарячкуватий, загонистий, р. оприскливий, опришкуватий; (до праці) завзятий, запопадливий, р. загарливий; (- гру) напружений, запеклий, газардовий, сов. азартний; Т. запалювальний; запалистий, запальчастий. Словник синонімів Караванського
  4. запальний — I буйний, бурливий, бурхливий, гарячий, гарячковитий, гарячкуватий, гарячосердий, гнівливий, кипучий, невитриманий, нездержаний, нездержливий, непогамований, несамовитий, неспокійний, нестриманий, нестримний, норовистий, оприскливий, опришкуватий... Словник синонімів Вусика
  5. запальний — [запал'ний] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. запальний — I зап`альний-а, -е, спец. Стос. до запалу (див. запал I). II запальн`ий-а, -е. 1》 Те саме, що запалювальний. Запальна бомба військ. — те саме, що Запалювальна бомба (див. запалювальний). Запальна свічка тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. запальний — Запальни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. запальний — ЗАПА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до запалу ( див. запа́л¹). Ножами вишкрябують [хлопці] грунт з-під скель. Роблять глибокі діри. Закладають туди набої. Проводять запальний гніт. Тоді присипають камінням (Трубл., І, 1955, 188). ЗАПАЛЬНИ́Й, а, е. Словник української мови в 11 томах
  9. запальний — Запальний, -а́, -е. воспламеняющійся, горючій Словник української мови Грінченка