заплаканий

ЗАПЛА́КАНИЙ (про очі, обличчя — із слідами сліз, змочений сльозами; про людину — розпухлий, почервонілий від плачу), СПЛА́КАНИЙ розм., НАПЛА́КАНИЙ розм., ЗАРЮ́МСАНИЙ розм., ЗАРЮ́МАНИЙ розм. Регіна відкрила заплакане обличчя і своїми великими мокрими очима поглянула на Владка (І. Франко); Неня свічку у руці придержувала і сплаканими очима потакувала, що баба буде гинути (Марко Черемшина); Сіла (Мар'яна), схлипуючи, на віз. Підвела голову, обвела очима садок, оселю, немов хотіла всю її вбрати в свої темні, наплакані очі (С. Васильченко); Ївга тулить до себе зарюмсане лице Катерини, заспокоює її (І. Волошин); Чорнобривий угрин чи хорват.. тяг кудись огрядну молодичку, розхристану, зарюману (О. Ільченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплаканий — Зарюмсаний, зарюманий, у сльозах, із слізьми. Словник синонімів Караванського
  2. заплаканий — -а, -е. Із слідами сліз, змочений сльозами; розпухлий, почервонілий від плачу (про обличчя, очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заплаканий — запла́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  4. заплаканий — Запла́каний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заплаканий — ЗАПЛА́КАНИЙ, а, е. Із слідами сліз, змочений сльозами; розпухлий, почервонілий від плачу (про обличчя, очі). Софія закрила вид щільним вуалем, бо мала змарнілий вид і червоні, заплакані очі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах