заплішка

ЗА́ПЛІШКА (клинець, який забивається для укріплення чого-небудь), ПЛІ́ШКА, ЗА́КЛИНОК спец. Сокира злетіла з сокирища, то з обуха позабивав (чоловік) дубові заплішки, тепер ніколи не злітатиме (Є. Гуцало); Візьмеш кетмень — і той пощерблений, поїдений каменем аж до ручки і плішками знівечений обух (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплішка — див. нікчемний Словник синонімів Вусика
  2. заплішка — -и, ж. Клинець, що забивається для укріплення чого-небудь (держака сокири, коси і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заплішка — за́плішка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. заплішка — За́плішка, -шки, -шці; -шки, -шок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заплішка — ЗА́ПЛІШКА, и, ж. Клинець, який забивається для укріплення чого-небудь (держака сокири, коси і т. ін.). *Образно. Одного разу на вулиці жонаті чоловіки стали насміхатися з Павла, дорікаючи, що він не господар у своїй хаті, а до старого колеса заплішка (Тют., Вир, 1964, 366). Словник української мови в 11 томах
  6. заплішка — Заплішка, -ки ж. Заклинокъ, клинышекъ для заклинки, закрѣпы топорища, ручки молотка и пр. ум. заплішечка. Словник української мови Грінченка