запомогтися
РОЗБАГАТІ́ТИ (стати багатим), ЗАБАГАТІ́ТИ, РОЗЖИ́ТИСЯ, ОБЖИ́ТИСЯ розм., РОЗХАЗЯЙНУВА́ТИСЯ (РОЗХАЗЯЮВА́ТИСЯ) розм., ЗАПОМОГТИ́СЯ розм., ОПЕРИ́ТИСЯ (ОПІРИ́ТИСЯ) розм., ОПЕРНА́ТІТИ розм. (завівши господарство, нажити достатків); ЗАПАНІ́ТИ розм., РОЗПАНО́ШИТИСЯ розм., РОЗПАНОШІ́ТИ розм. (ставши паном). (Старшина:) Не думав уже й жениться, а от розбагатів — гарної жінки захотілось... (І. Карпенко-Карий); — Дервіш зібрав грошей силу-силенну і забагатів (М. Коцюбинський); Розживемося, як у пастухи наймемося: тоді буде все село в боргу (приказка); Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Панас Мирний); Він довгенько був волосним старшиною.., купив попереду тридцять десятин землі, а потім розхазяйнувався і прикупив ще сто двадцять десятин (І. НечуйЛевицький); Ви, дурні, гадаєте: "От піду, зароблю в Бориславі, — запоможуся!" (І. Франко); Запомігся дуже: має теперка з тисячу карбованців (Словник Б. Грінченка); (Старик 1-й:) Один (старшина) прокрався, другий запанів, той розпився, той розбестився... (М. Кропивницький). — Пор. збага́чуватися.
Значення в інших словниках
- запомогтися — Запомогти́ся, запомага́тися. Одержувати грошову підтримку з державних фондів або заходами громадських організацій. З того фонду повинні запомагати ся убогі тої громади (См.-Стоцький, Громада, 17) // див. запомогти, запомагати. Українська літературна мова на Буковині
- запомогтися — див. запомагатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запомогтися — запомогти́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- запомогтися — ЗАПОМОГТИ́СЯ див. запомага́тися. Словник української мови в 11 томах
- запомогтися — Запомогти́ся, -жуся, -жешся гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. Н. Вол. у. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців. Камен. у. Словник української мови Грінченка