заправити
СМАЧИ́ТИ (додавати приправу до страви), ЗАСМА́ЧУВАТИ, ПРИСМА́ЧУВАТИ, ЗАПРАВЛЯ́ТИ, ПРИПРАВЛЯ́ТИ. — Док.: посмачи́ти, засмачи́ти, присмачи́ти, запра́вити, припра́вити.
ПРИЗНАЧА́ТИ (ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідко) (ціну за певний товар, якусь послугу тощо), ПРОСИ́ТИ, ПРА́ВИТИ, ЗАПРАВЛЯ́ТИ, ГИЛИ́ТИ (надто високу ціну). — Док.: призна́чити, запроси́ти, запра́вити, загили́ти. Проси якнайбільше, а бери, як дають (прислів'я); — Не проторгуйся лише, прав достойну ціну (О. Гончар); — Де ж я вам ту плату візьму? — ще більше смутніє Левко. — Ми дуже бідні. — А я багато, хлопче, з тебе й не заправлю (М. Стельмах).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заправити — I див. заправляти I. II див. заправляти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заправити — запра́вити 1 дієслово доконаного виду сховати кінці чогось; вставити; додати запра́вити 2 дієслово доконаного виду призначити ціну вищу за звичайну Орфографічний словник української мови
- заправити — Заправив, як за рідного батька. Просить дуже високу ціну. Заправив, як за рідну маму. Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я. Приповідки або українсько-народня філософія
- заправити — ЗАПРА́ВИТИ¹ див. заправля́ти¹. ЗАПРА́ВИТИ² див. заправля́ти². Словник української мови в 11 томах
- заправити — Заправити, -ся см. заправляти, -ся. Словник української мови Грінченка