запрацьовувати

ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ, БРА́ТИ (перев. на руки). — Док.: зароби́ти, уроби́ти (вроби́ти), запрацюва́ти, прироби́ти, підроби́ти, отри́мати, оде́ржати. — Доярки тепер добре заробляють, не те, що раніше (Є. Гуцало); Спочив би на старість. Сини і онуки Вробили б на хліб і до хліба доволі (А. Малишко); Він.. чесно запрацював ті гроші, він потом обливався шість повних літ, спину не розгинав... (Мирослав Ірчан); Паськам в'язала, копала, приробляла корму телиці на зиму (К. Гордієнко); І ти ростеш поміж сиріток, і вже одержуєш платню, і носиш матері (В. Сосюра); — Та дівчина, що у мене була, п'ятнадцять карбованців на рік брала на моїй одежі (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запрацьовувати — -ую, -уєш, недок., запрацювати, -юю, -юєш, док. 1》 перех., рідко. Те саме, що заробляти. 2》 тільки док., неперех. Почати працювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запрацьовувати — запрацьо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. запрацьовувати — ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. перех., рідко. Те саме, що заробля́ти. Попрощались молодята, пішов Михайло чумакувати. Словник української мови в 11 томах