запілля
ПІДВА́Л (приміщення під першим поверхом будинку, часто призначене для зберігання продуктів, товарів і т. ін.), ПІДЗЕМЕ́ЛЛЯ рідше, ПІДПІ́ЛЛЯ рідше, ЗАПІ́ЛЛЯ рідше, ПИВНИ́ЦЯ діал.; СУТЕРЕ́НИ (СУТЕРИ́НИ) діал. (перев. використовуваний як житло); ПІВПІДВА́Л (неглибокий). Брудніпідвали обдають нас випарами кухонь, пекарень, пралень (П. Колесник); Слід зібрати необхідне для душової манаття і тріумфально з'їхати ліфтом у гуртожитське підземелля (Ю. Андрухович); Рекомендується провітрювати всі приміщення, особливо ті, в яких повітря застоюється (підпілля, горище) (з газети); Він бачить, як білява чешка вікно поспішно закриває.., як робітник в пітьмі запілля з землі викопує рушницю (С. Голованівський); Батько навіть допомагав синові обладнати пивницю... під хатою для потреб конспірації (Д. Бедзик); Лунали голоси з низин і з верховин, Шепталися про щось палаци й сутерени (М. Рильський); Попередила (жінка), що східцями треба спускатися трохи вниз, у півпідвал (М. Олійник). — Пор. льох.
Значення в інших словниках
- запілля — -я, с., рідко. Те саме, що підпілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запілля — запі́лля іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- запілля — запілля військ. тил (ст): Світова війна виказала, що запасові старшини йшли до боєвої лінії в першу чергу, а активні – оставалися в запіллю, щоб виховувати резерви (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- запілля — Запі́лля, -лля, -ллю, в -ллі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запілля — ЗАПІ́ЛЛЯ, я, с., рідко. Те саме, що підпі́лля. А в запіллі, в схованці тісній, При лампаді, тьмяній, неясній Левський пише хартію нову (Воронько, Драгі.., 1959, 91); — Вірно!... Словник української мови в 11 томах
- запілля — Запілля, -ля с. Полы. Тернові вітки в запілля рубайте, мені признаку покидайте. Макс. (1849). 21. Словник української мови Грінченка