зарукавок
МАНЖЕ́ТА (в рукаві сорочки, блузки тощо), МАНЖЕ́Т, ЧО́ХЛА, ЗАРУКА́ВОК заст., НАРУКА́ВНИК заст. Загнибіда нарядився у сукняний убір, надів сорочку з манжетами (Панас Мирний); Хороша була та Катря.. Плахта на їй шовкова.., сорочка тонесенька, вишивана до самих чохол... (Марко Вовчок); .- Простіть, — сказала дівчина змішано, відтягаючи руку й ховаючи її квапливо в зарукавок (О. Кобилянська); Обскубли панотця так, що на йому зостався тільки комір та нарукавники (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарукавок — -вка, ч., заст. Манжета. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зарукавок — зарука́вок іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- зарукавок — ЗАРУКА́ВОК, вка, ч., заст. Манжета. — Простіть, — сказала дівчина змішано, відтягаючи руку й ховаючи її квапливо в зарукавок (Коб., III, 1956, 375). Словник української мови в 11 томах