зарюмсаний

ЗАПЛА́КАНИЙ (про очі, обличчя — із слідами сліз, змочений сльозами; про людину — розпухлий, почервонілий від плачу), СПЛА́КАНИЙ розм., НАПЛА́КАНИЙ розм., ЗАРЮ́МСАНИЙ розм., ЗАРЮ́МАНИЙ розм. Регіна відкрила заплакане обличчя і своїми великими мокрими очима поглянула на Владка (І. Франко); Неня свічку у руці придержувала і сплаканими очима потакувала, що баба буде гинути (Марко Черемшина); Сіла (Мар'яна), схлипуючи, на віз. Підвела голову, обвела очима садок, оселю, немов хотіла всю її вбрати в свої темні, наплакані очі (С. Васильченко); Ївга тулить до себе зарюмсане лице Катерини, заспокоює її (І. Волошин); Чорнобривий угрин чи хорват.. тяг кудись огрядну молодичку, розхристану, зарюману (О. Ільченко).