засадити

ЗАБИВА́ТИ (б'ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь), ВБИВА́ТИ (УБИВА́ТИ), ЗАГАНЯ́ТИ, ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ), ЗАГОРО́ДЖУВАТИ розм., ЗАСА́ДЖУВАТИ розм. (різко, із силою). — Док.: заби́ти, вби́ти (уби́ти), загна́ти, ввігна́ти (увігна́ти), загороди́ти, засади́ти. Дубіючи в крижаній воді, забиває (Іван) обухом кілля (О. Гончар); Він взяв клепку від розсохлого барильця з-під огірків, обстругав її у формі скрипки, вбив кілька гвіздків і напнув на них тоненький дріт (Ю. Смолич); Інструктор по праці спозирає збоку на хлопця з явним задоволенням, приємно йому дивитись, як спритно.. орудує молотком лобатий комишанець, як він, підхопивши цвях, легким і несхибним ударом.. заганяє його в дерево (О. Гончар); Розлютився Змій, б'є знову Івана — вганяє його в залізний тік по коліна (А. Шиян); Листоноша сидів коло столу, в ньому спалахнуло непереможне бажання одразу вмерти й ні про що не думати, кортіло загородити собі ножа в груди, хотілося лежати в домовині під землею з почуттям виконаного обов'язку (Ю. Яновський).

УВ'ЯЗНИ́ТИ (помістити у в'язницю, позбавити волі); КИ́НУТИ, ВКИ́НУТИ, ЗАМКНУ́ТИ, ПОСАДИ́ТИ розм., ПОСАДОВИ́ТИ, ЗАСАДИ́ТИ розм. (перев. із сл. в тюрму, за грати, в кримінал і т. ін.). — Недок.: ув'я́знювати, ки́дати, замика́ти, саджа́ти, заса́джувати, в'язни́ти́ рідше. Оксана опинилась за тюремними мурами. Вартові провели її у вогкий підвал і кинули в одиночку (В. Кучер); То бурду принесуть (до тюремної камери), то когось свіженького вкинуть (Ю. Збанацький); Саджали його не раз у кримінал (В. Стефаник); Їх позабивали в кайдани й посадили в тюрму (І. Нечуй-Левицький); Він ніяк не відступає і не хотів відступити від своєї думки засадити Оксану в острог (Л. Яновська); Урядники панів в'язнили, що революцію чинили (І. Франко).