заскабити

ЗАСКА́БИТИ (загнати скабку, колючку), ЗАСКАЛИ́ТИ. — Чого ж ти, тютя, паніку знімаєш? Пальця заскалив, а прикидаєшся, що вбитий! (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заскабити — заска́бити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заскабити — -блю, -биш; мн. заскаблять; док., перех. Ушкодити палець, руку, ногу і т. ін., загнавши скабку, колючку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заскабити — ЗАСКА́БИТИ, блю, биш; мн. заска́блять; док., що. Ушкодити палець, руку, ногу і т. ін., загнавши скабку, колючку. Щоб не заскабити ноги, мул відбиває колючки передніми копитами і тільки після цього наближується до води (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. заскабити — ЗАСКА́БИТИ, блю, биш; ми. заска́блять; док., перех. Пошкодити палець, руку, ногу і т. ін., загнавши скабку, колючку. Заскабив він собі лапу (Горький, Дитинство, 1947, 13). Словник української мови в 11 томах
  5. заскабити — Заскабити см. заскаблювати. Словник української мови Грінченка