1. Словник синонімів української мови

засмаглий

ЗАСМА́ГЛИЙ у знач. прикм. (який засмаг на сонці й вітрі), ЗАГОРІ́ЛИЙ, ПОБРОНЗОВІ́ЛИЙ, СМАГЛЯ́ВИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ підсил., ЗАСМА́ЖЕНИЙ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЕНИЙ підсил. розм., ЗАПА́ЛЕНИЙ підсил. розм. Він сухорлявий, цей чоловік, засмаглий, такий засмаглий, ніби осмалений (Ю. Збанацький); У всіх було світле, зовсім вигоріле на сонці волосся, що проти загорілих облич здавалося білим (В. Собко); Дівчата в яскравих убраннях, .. уже побронзовілі від першого сонця (В. Кучер); Обличчя в усіх обвітрені, смагляві, з пошерхлими од вітру губами (А. Головко); Отаман був чоловік невисокий, але дуже широкий у плечах, з великою головою, з здоровими чорними вусами, запаленим лицем і чорними блискучими очима (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. смагля́вий.

ПЕРЕСО́ХЛИЙ (про губи, язик, горло тощо — який втратив вологість), ЗАШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, СМА́ГЛИЙ, ПОСМА́ГЛИЙ, ЗАСМА́ГЛИЙ, ПРИСМАГЛИЙ, СМАЖНИ́Й, ПЕРЕСМА́ГЛИЙ, ЗАПЕ́ЧЕНИЙ (про губи — вкритий плівкою). Шандрук лизнув язиком пересохлі губи (О. Донченко); Ївга нахилилася вперед, зволожила язиком зашерхлі губи (Н. Рибак); Батько.. просить втиснути йому цигарку в пошерхлі запечені губи (І. Драч); Посміхаються смаглі вуста, а карі очі грають добрим блиском (М. Стельмах); Давид кинувся, розплющив очі й ворухнув присмаглими губами (А. Головко); Між рідкою бородою та миршавими вусами темніли присмаглі, аж сині губи (І. Нечуй-Левицький); Одарка.. все знай змочувала холодною водою смажні Прісьчині вуста (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засмаглий — засма́глий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. засмаглий — (сонцем) засмалений, завітрений, запалений, опалений, сов. загорілий; (- губи) пересохлий, смажний; (- скло) закіптюжений, закіптявілий. Словник синонімів Караванського
  3. засмаглий — див. загорілий Словник синонімів Вусика
  4. засмаглий — [засмаглией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  5. засмаглий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до засмагнути. 2》 у знач. прикм. Який засмаг, загорів на сонці й вітрі. 3》 у знач. прикм. Який укрився смагою, запікся (про губи). 4》 у знач. прикм., рідко. Те саме, що закіптявілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. засмаглий — ЗАСМА́ГЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до засма́гнути. Загледівши здалека неньку, кидався [Ярема] їй назустріч, обіймав її, закурену, засмаглу на сонці й вітрі (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах