засмажений
ЗАСМА́ГЛИЙ у знач. прикм. (який засмаг на сонці й вітрі), ЗАГОРІ́ЛИЙ, ПОБРОНЗОВІ́ЛИЙ, СМАГЛЯ́ВИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ підсил., ЗАСМА́ЖЕНИЙ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЕНИЙ підсил. розм., ЗАПА́ЛЕНИЙ підсил. розм. Він сухорлявий, цей чоловік, засмаглий, такий засмаглий, ніби осмалений (Ю. Збанацький); У всіх було світле, зовсім вигоріле на сонці волосся, що проти загорілих облич здавалося білим (В. Собко); Дівчата в яскравих убраннях, .. уже побронзовілі від першого сонця (В. Кучер); Обличчя в усіх обвітрені, смагляві, з пошерхлими од вітру губами (А. Головко); Отаман був чоловік невисокий, але дуже широкий у плечах, з великою головою, з здоровими чорними вусами, запаленим лицем і чорними блискучими очима (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. смагля́вий.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засмажений — засма́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- засмажений — див. жирний Словник синонімів Вусика
- засмажений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до засмажити. 2》 у знач. прикм., розм.Який засмажився, загорів на сонці й вітрі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засмажений — ЗАСМА́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до засма́жити. Страва була чудово приготована: котлети вийшли пухкі, курчата, начинені й засмажені на свіжому маслі, були м’які й не засушені (Н.-Лев., II, 1956. Словник української мови в 11 томах