застерегти

ПОПЕРЕДЖА́ТИ (ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ) (наперед, заздалегідь повідомляти про щось), СПОВІЩА́ТИ, ЗАСТЕРІГА́ТИ, ОСТЕРІГА́ТИ, ПЕРЕСТЕРІГА́ТИ (звич. щодо небажаних наслідків чогось). — Док.: попере́дити, сповісти́ти, застерегти́, остерегти́, перестерегти́. Недаремно ж його попереджали, щоб припильнував за сержантом (А. Дімаров); — Поки ще не вийшли — попереджую всіх, що в мене, коли хто відступить у бою хоч на крок, тому вже смерть (О. Гончар); Ви сповіщаєте, що прибудете у Полтаву у піст (Панас Мирний); Виряджаючи Юрка до Тули, Рогулиха з неприхованою тривогою застерігала на всяк випадок: — Ти ж, сину, будь обережний на слові (Ф. Малицький); Першим порухом Олени було бігти, попередити, захистити, але не побігла й не остерегла (Ірина Вільде); (Зосим:) Я сиджу й нічого не знаю. То чого мене не перестерегли? (М. Куліш).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застерегти — застерегти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. застерегти — Застерегти́. Юридично обумовити свої майнові права. Після вісти з Йокогами дементують вість, що в договорі мира Япан застеріг собі контролю над хіньскими приходами митовими (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. застерегти — [застеиреигти] -еижу, -еижеш, -еижеимо, -еижеите; мин. -р'іг, -реигла; нак. -еижи, -еиж'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. застерегти — див. застерігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. застерегти — Застерегти́, див. застеріга́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. застерегти — ЗАСТЕРЕГТИ́ див. застеріга́ти. Словник української мови в 11 томах