застібувати

ЗАСТІБА́ТИ (одяг, взуття за допомогою гапликів, ґудзиків, кнопок і т. ін.), ЗАСТІ́БУВАТИ рідше, ЗАЩІПА́ТИ рідше, ЗАЩІБА́ТИ рідко, ЗАЩІ́БУВАТИ рідко. — Док.: застебну́ти, застібну́ти, защепну́ти, защебну́ти. Він переступав з ноги на ногу і то розстібав свою тужурку, то похапцем застібав її на всі ґудзики (Ю. Шовкопляс); Пані стояла, защіпаючи собі рукавички (Олена Пчілка); Похнюплений, він ненормально повільно защібав на собі халат (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. застібувати — засті́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. застібувати — див. застібати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. застібувати — ЗАСТІ́БУВАТИ див. застіба́ти. Словник української мови в 11 томах