засіди

I. ЗАСА́ДА (озброєний загін, замаскований для раптового нападу; приховане місце, де розташовується хто-небудь для раптового нападу), ЗА́СІДКА, ЗАЛО́ГА, ЗА́СІДИ мн., діал. Вони йшли цілу ніч, а на світанку напоролися на засаду (П. Кочура); Попередивши Дзвінку про засідку на Довбуша, шляхтич потім картав себе за це (В. Гжицький); (Гелен:) Розвідачів далеко розсилали ми з Деїфобом.. І не видко, щоб де була залога, чати чи щось подібне (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засіди — за́сіди множинний іменник засідка діал. Орфографічний словник української мови
  2. засіди — -ів, мн., діал. Засідка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засіди — ЗА́СІДИ, ів, мн., діал. Засідка. На за́сіди іти́ (вихо́дити і т. ін.) — те саме, що На за́сідку іти́ ( див. за́сідка). На засіди ви виходите, коли вже добре стемніє… (Вишня, II, 1956, 131). Словник української мови в 11 томах
  4. засіди — Засіди, -дів м. мн., засідка, -ки, ж. Засада, подстереганіе. ходити, піти на засіди, засідку. Залегать, залечь на дичь. Охотники... підуть на засіди. Мнж. 156. Ходив я на засіди на котки. Екатер. у. Пішов на засідки на вовків. Канев. у. На серни та оленя виходить стрілець на засідку. Шух. І. 235. Словник української мови Грінченка